Зростання ролі ринку цінних паперів в Україні сприяє розвиткові його допоміжних сегментів, одним серед яких є інститути спільного інвестування. На даний час на фінансовому ринку основну частку займають банківські структури, проте ця ситуація у перспективі може змінитись.

Конкуренцію банкам можуть скласти інститути спільного інвестування, адже у докризові роки вони мали стрімку тенденцію до зростання. В той час рівень доходу від вкладень у такі інститути перевищував дохідність по депозитам.

У більшості розвинених країн інститути спільного інвестування займають провідні місця по акумулюванню коштів населення. Серед вітчизняних вчених дослідженням даної тематики займалися такі науковці: П.А Гориславець, О.Є. Желєзов, П.А Науменкова, В. Поворозник.

У більшості вони висувають думки стосовно того, що інститути спільного інвестування можуть у після кризовий період завоювати значну нішу на ринку. Проте перепоною на цьому шляху може стати непоінформованість населення, а також низький рівень фінансової грамотності.

Головним поштовхом для розвитку цього сектора став прийнятий у 2001 році Закон України «Про інститути спільного інвестування» , у 2008 до нього були внесені зміни. Згідно з ним Діяльність із спільного інвестування – діяльність яка проводиться в інтересах і за рахунок учасників (акціонерів) інститутів спільного інвестування (ІСІ) шляхом емісії цінних паперів з метою отримання прибутку від вкладення коштів залучених від їх розміщення у цінні папери інших емітентів, корпоративні права, нерухомість, інші активи [1].

У Законі вказується на те, що ІСІ мають риси інвестиційних і корпоративних фондів. Отже, в основному інвестиційні фонди класифікують за періодом діяльності: строкові – з терміном дії фонду, який вказується при емісії цінних паперів, після закінчення такого терміну даний фонд перестає існувати; безстрокові – створюються на невизначений період.

Проте як зазначається у Законі діяльність строкового фонду може бути продовжена якщо протягом 12 місяців його діяльності, якщо його активи скоротилися на більше як 20%. Залежно від своєї діяльності фонди поділяють на: 

  • відкриті фонди – такі фонди викупляють цінні папери власної емісії у своїх інвесторів у будь-який час;
  • заритий інвестиційний фонд – не бере на себе зобов’язання щодо викупу цінних паперів, аж до припинення його діяльності;
  • інтервальні фонди – дані інститути спільного інвестування здійснюють викуп своїх цінних паперів в інвесторів тільки у вказані терміни, але не рідше, ніж раз у рік.

Слід відмітити, що в Україні значного поширення набули венчурні фонди, які мають базуються на закритому розміщенні цінних паперів інститутів спільного інвестування поміж юридичними і фізичними особами. Якщо зробити аналіз стосовно вигідності інвестування, то інвестиції в закриті фонди ІСІ є більш прибутковими порівняно з відкритими, проте ризик від такого інвестування є більшим, і такі інвестиції є менш ліквідними.

Що стосується часу, то короткострокові вкладення вигідніше робити у відкриті ІСІ фонди, а довгострокові – у закриті.

За формами організації, як було зазначено вище, ІСІ можуть бути корпоративними або пайовими фондами.

Діяльність таких фондів має певні відмінності. Серед основних є те, що корпоративний інвестиційний фонд створюється як відкрите акціонерне товариство, де акціонери є засновниками. Такий інвестиційний фонд передає управління своїми активами певній компанії з управління активами, але вищим органом управління є загальні збори акціонерів.

Пайові інвестиційні фонди не можуть бути юридичною особою, то їх інвестори є просто учасниками фонду, а емітентом інвестиційних сертифікатів є компанія з управління активами (КУА), що є створювачем цього фонду.

Ознайомившись з основними поняттями і особливостями діяльності інститутів спільного інвестування проаналізуємо їх розвиток в Україні. Як бачимо з вище сказаного ІСІ дають змогу залучити вільні кошти населення, про те в Україні ставлення до таких фондів є застережливим.

Оскільки фондовий ринок перебуває у процесі становлення, значні коливання на ньому перешкоджають створенню довіри громадян до ІСІ. На відміну від нашої держави у розвинених країнах такі фонди є основними акумуляторами, які переміщають кошти населення у інвестиційну сферу. Для зростання економіки усі ресурси в державі повинні використовуватися ефективно і значні заощадження населення через їх інвестування повинні сприяти розвитку економіки.

У 2007 році спостерігалася позитивна тенденція даного процесу - індекс ПФТС зріс за рік в середньому на 135% [2].

Прибутковість вітчизняного ринку зросла і посідала друге місце після китайського ринку. Але фінансова криза 2008 року зумовила різке падіння індексу ПФТС на 74% , що є одним із найбільших спадів фондового ринку у світі.

Що стосується інвестиційних фондів, то сума емісії цінних паперів впродовж 2008 року скоротилася порівняно з попередньою вдвічі. Крім цього негативно вплинули на ІСІ інфляція, вихід інвесторів через коливання на ринку і збільшення ставки за банківськими депозитами.

На початок лютого 2011року загальна сума активів компаній з управління активами пайових та корпоративних інвестиційних фондів досягла 109 млрд. грн. На невенчурні інвестиційні фонди, які працюють із грошовими коштами громадян, припадає близько 9 млрд. грн., при чому третина цієї суми була залучена у після кризовий період [3].

Значна частка грошових ресурсів, які належать населенню в Україні, не використовується ефективно через низький рівень довіри до фінансових інститутів. Отже, для стимулювання розвитку ІСІ потрібно підвищити цей рівень використовуючи такі методи, як поширення роз’яснювальної інформації про діяльність ІСІ через проведення консультацій і засоби масової інформації. ІСІ і фондовий ринок взаємопов’язані, тому позитивні тенденції ринку будуть також впливати і на ІСІ. 

Список використаних джерел:

1. Науменкова П.А., Перконос П.П. Особливості діяльності зі спільного інвестування в Україні. 

2. Гориславець П.А. Динаміка розвитку відкритих інститутів спільного інвестування на тлі світової фінансової кризи. 

3. Желєзов О.Є. Роль державно-правового регламентування у становленні та розвитку інститутів спільного інвестування в Україні.

 

УДК 336© Коваль М., 2011

ЛНУ імені Івана Франка, Екф-46с