Чому я займаюсь інвестуванням на фондовому ринку

Рубрика: Загальне. Автор: Serhiy Matviyenko. Неділя 06 Лют 2011 в 14:42
Матвієнко Сергій Миколайович

Матвієнко Сергій Миколайович

Деколи в людей постає питання, для чого йти на фондовий ринок і вкладати свої гроші? Чи варто воно цього? Які тут є ризики? З яких міркувань інші громадяни інвестують свої кошти в фондовий ринок?

В цій статті я хочу подати читачу деякі свої міркування про те чому я займаюсь інвестуванням на фондовому ринку. А також подам короткі відомості про те як я починав ставати інвестором на українському фондовому ринку і не тільки.

Тема інвестування мене вже цікавила здавна – понад 15 років. Адже ще зі школи мені було цікаво, як же гроші роблять інші гроші. Тоді було популярно говорити «Гроші роблять гроші». Звичайно цей вираз висловлювали не тільки професійні бізнесмени та інвестори, але усі дилетанти, які ніколи в житті не робили з грошей більше грошей.

В ті 90-ті (поч. 2000-х) роки Україна тільки переходила на ринкові відносини. Тому не дивно, що в той час появилось багато різних шахраїв та фінансових пірамід, які обіцяли людям шалені багатства – зробивши з їх грошей де більше грошей.

Пам’ятаю, я одного разу з батькам поїхав до далеких родичів, і ті хотіли залучити моїх батьків вкласти гроші у відверту піраміду, суть якої було те, що потрібно було купувати акції та залучати нових людей. При цьому основною вимогою для отримання прибутку було залучення нових ЛОХів. З того часу мої батьки думають і до сьогоднішнього дня, що акції – це піраміда. Я хоча тоді був школярем, але я вже чітко тоді розумів (на відміну від свої батьків), що акції – це цінні папери (а не піраміда), які роблять мене власником підприємства.

Пізніше про цінні папери більше я зрозумів на уроках історії, коли вчився у Львівському Технікумі Промислової Автоматики. Саме в цей час в Україні проводилась приватизація, коли людям видали майнові сертифікати. Звичайно, появилось відразу багато фондів-шахраїв, з допомогою яких дуже велика частка права власності на українські активи перейшли в руки сучасним олігархам. Крім того, майнові сертифікати можна було продати за дуже мізерну ціну на різних базарах, що і дало, на мою думку, можливість появі перших українських олігархів.

В той час я вклав свій майновий сертифікат в шахрайський фонд «НафтаЕнергоІнвест», який збанкротував як інші подібні фонди, віддавши майнові права громадян сучасним олігархам. Звичайно, я тоді ще не знав, що можна було вкласти сертифікат прямо в підприємство, тому мені не було іншого виходу.

Але пізніше я дізнався про центр сертифікатних аукціонів. Тому я отримав також компенсаційні сертифікати свої батьків та пішов в цей центр. Там я в списках вибрав три підприємства: Львівську фабрику «Галант», Львівський завод газової апаратури та Коростишівський гранітний кар’єр. На жаль, ці усі підприємства стали збитковими.

Ось такі мої перші невдалі кроки інвестора.

Після закінчення навчання в університеті та аспірантури у кінці 2005 року і почав працювати інженером в відомій міжнародній компанії CYPRESS. Тому появились надлишкові гроші, з якими потрібно було щось робити. Звичайно я клав кошти на депозит в банку.

Попрацювавши близько року почав розуміти, що працювати на заробітну плату – це пряма дорога до бідності, не зважаючи на те чи висока чи низька ця заробітна плата. Тому я постійно шукав можливості відкриття власної справи, джерела додаткового пасивного доходу та вкладання грошей.

Іншим стимулом для інвестування та бажання створити свій бізнес було те, що я мріяв купити власну квартиру, і таким чином складав гроші для цього. Але так як ціна квартир зростала набагато скоріше, ніж мої заощадження, то складання та заробіток грошей на купівлю нерухомості втратило сенс. Виходом було – іпотечний кредит, але це для мене накладало великі ризики, так як CYPRESS – це єдина у Львові (можливо і в Україні) компанія (де я і досі працюю найманим працівником), в якій достатньо високі заробітні плати в інженерів в галузі електроніки. Звичайно, завдяки фінансовій кризі 2008 року для мене появилась можливість купити нерухомість, але це вже інша тема.

Так як в той час про фондовий ринок в Україні я мало знав, тому привернуло мою увагу ФОРЕКС.
Почитавши кілька книг по Форексу, я відкрив демо-рахунок, а потім справжній рахунок, на який поклав 1 тис. грн. Через 2 місяці з моєї тисячі залишилось близько 100 грн.

Для тих хто не знає, що таке Форекс, то коротко це валютний ринок, де можна заробити, торгуючи валютами. Але на справді, це імітація торгівлі валютою, яку представляють Вам форекс-брокери. Якщо Ви на Форесі отримуєте прибуток, то тоді гроші втрачає Ваш форекс-брокер та інші клієнти. Тобто Форекс в Україні нічим не відрізняється від букмекерської контори, де ставляться ставки на різні події.
Загалом, на Форексі я втратив близько 300 доларів.

Наступним етапом моїх інвестицій були інвестиції в інтернет-фонди. В той час в мене вже був сайт, який приносив незначний пасивний дохід. Тому мене зацікавили інвестиції в високодохідні фонди або HYIP (хайпы) для розводу ЛОХів, які в той час були дуже популярними. В цих фондах я втратив близько 20 доларів (добре що не більше).

На початку 2007 року мене почав цікавити Український фондовий ринок, так як зростала його популярність серед засобів масової інформації. Тому мене зацікавили КУА – так звані фонди або компанії по управлінню активами. Також КУА називають також ПІФами.  В кінці 2007 року як раз перед початком обвалу Українського фондового ринку я вклав 3 тис. грн.. в два фонди КУА «Конкорд Капітал». Це була моя наступна невдала інвестиція, проте я не виходив з фондів, так як я дотримуюсь основного правила інвестора – ніколи не продавати дешевше.

У 2008 році по мірі падіння цін на акції я постійно вивчав ситуацію і накопичував кошти для купівлі акцій через брокера. В кінці 2008 року я вперше зробив біржову угоду – купив акції Крюківського вагонобудівного заводу по ціні трошки більшій за 10 грн. за акцію. Майте на увазі, що тоді не було ще інтернет-трейдингу і мінімальна сума для купівлі була 10 тис. грн..

Потім ринок ще впав і я прикупив акцій «Крименерго», а на самому дні (поч. 2009 року) – я купив акції металургійного комбінату  «Азовсталь» по цін 57 коп. за акцію. При цьому при купівлі Азовсталі мені прийшлось здати долари по курсу більшому ніж 9 грн. (акції купуються з гривні).

Це були мої перші великі інвестиції, які принесли мені успіх. Пізніше я продав половину акцій Азовсталі, коли вони вирости в тричі, а потім, коли ще ці акції вирости в тричі, то ще половину з тієї частини, що залишилась.
А ось акції Крюківського вагонобудівного заводу та Крименерго я тримаю до цих пір і встиг по них отримати ще дивіденди.

Інтернет-трейдингом почав я займатись з літа 2010 року. Адже інтернет-трейдинг дав змогу купити акцій різних емітентів з дуже низькою комісією, при чому для цього не потрібно великих сум.

І тепер дам відповідь на те, чому я займаюсь інвестуванням на фондовому ринку:

  1. Фондовий ринок – єдиний інструмент зростання заощаджень, з допомогою якого можна обігнати інфляцію.
  2. Вклавши гроші в фондовий ринок я виключив ризики, що пов’язані з коливанням валют.
  3. Мені тепер байдуже що маємо велику інфляцію, так як акції завжди прискорюють ріст при рості інфляції.
  4. Повністю я виключив для себе ризики девальвації гривні, які пов’язані з емісією грошей.
  5. Інвестування в акції має дуже низькі комісійні збори в порівнянні з купівлею нерухомості чи землі.
  6. На момент написання даної статті процентні ставки в Українських банках дуже впали, тому подальше тримання грошей на депозитах для мене втратило зміст.
  7. Проведення пенсійної реформи дасть нового поштовху росту для Українського фондового ринку.
  8. Акції я можу в будь-який момент продати, так як вони завжди ліквідніші за депозити.

5 коментарів »

  1. Коментар від Сашко1975 — 09.02.2011 в 22:07

    Десь я читав у когось в ЖЖ, що в нього аж 7 (!) джерел доходу!

  2. Коментар від Сашко1975 — 10.02.2011 в 12:00

    http://ruslan-demchak.livejournal.com/

  3. Коментар від Сашко1975 — 11.02.2011 в 12:45

    Торговля фьючерсами – это тотализатор? Это похоже на то, что происходит на украинском Форексе?

  4. Коментар від Володимир — 13.02.2011 в 23:25

    Особливі мої сподівання на новий етап розвитку фондового ринку – це проведення пенсійної реформи. Закони про недержавні ПФ написані а інвестувати нема “в кого”, хоча українська біржа нові інструменти впроваджує з кожним роком.

  5. Пинг від AZST - дивіденди за 2014 і 2016 роки | Український фондовий ринок. Українська біржа та інвестиції в цінні папери — 14.11.2017 в 23:55

    […] – це моя найбільш успішна інвестиція. Я ще в 2009 році купляв акції Азосталь по ціні 57 коп. і перепродав по 4 грн., при цьому ще вигравши на […]

RSS-лента коментарів. Адрес для трекбека

Ваш коментар





Copyright © 2010. Український фондовий ринок. Українська біржа та інвестиції в цінні папери